Переробка діоксиду цирконію (діоксиду цирконію, ZrO₂) передбачає кілька етапів перетворення сировини в корисну форму. Ось широкий огляд основних етапів обробки діоксиду цирконію:
1. Видобуток і переробка
- Майнінг: Цирконій, як правило, отримують із цирконового піску (ZrSiO₄), який видобувають із пляжного піску чи русла річок.
- Концентрація: Потім видобутий циркон концентрується за допомогою методів гравітаційної, магнітної та електростатичної сепарації для видалення домішок.
- Хімічна обробка: концентрований циркон потім піддається хімічній обробці для отримання цирконію. Зазвичай це передбачає перетворення цирконію на оксихлорид цирконію (ZrOCl₂) і подальше осадження з нього гідроксиду цирконію (Zr(OH)₄). Потім гідроксид кальцинують для отримання діоксиду цирконію.
2. Приготування порошку
- Дроблення та подрібнення: Кальцинований діоксид цирконію подрібнюють для отримання тонкого порошку. Цей етап є вирішальним для досягнення бажаного розміру частинок і розподілу.
- Змішування: Порошок діоксиду цирконію можна змішувати з іншими матеріалами для досягнення певних властивостей. Це може включати сполучні, пластифікатори та інші керамічні матеріали.
3. Формування
- Натискання: Порошок можна спресувати у форму за допомогою різних методів, таких як одноосьове пресування або ізостатичне пресування, для формування зелених тіл (необпалених форм).
- Лиття під тиском: Для більш складних форм можна використовувати порошкове лиття під тиском (PIM).
- Екструзія: Екструзію можна використовувати для виготовлення довгих форм, таких як стрижні та труби.
- Шликерне лиття: Суспензію порошку діоксиду цирконію можна розлити у форми для формування складних форм.
4. Висушування та видалення сполучного
- сушіння: Сформовані зелені тіла сушать для видалення вологи.
- Розкріплення: Для деталей, сформованих з використанням сполучних (наприклад, лиття під тиском), необхідна стадія видалення зв’язування, щоб видалити органічні компоненти перед спіканням.
5. Спікання
- Спікання: Потім необроблені тіла спікаються при високих температурах (зазвичай від 1400 градусів до 1600 градусів), щоб ущільнити матеріал. Цей етап є вирішальним для досягнення бажаних механічних властивостей.
6. Постобробка
- Шліфування та полірування: Після спікання деталі можуть потребувати шліфування та полірування для досягнення бажаних розмірів і якості поверхні.
- Покриття та обробка поверхонь: Для покращення таких властивостей, як зносостійкість або біосумісність, можна застосовувати різні види обробки поверхні.
7. Контроль якості
- Перевірка та тестування: готові цирконієві деталі перевіряються на наявність дефектів і перевіряються на механічні властивості, фазовий склад та інші важливі параметри.
8. Упаковка
- Упаковка: Зрештою, вироби з обробленого діоксиду цирконію упаковуються відповідно до промислових стандартів, щоб захистити їх під час транспортування та зберігання.
