Клінкер, вироблений у печах для випалювання вапна, також має нові сфери використання, і основним недоліком, що виробляється у печах для випалювання вапна, є негашене вапно, яке можна використовувати як засіб десульфурації. Металургійна промисловість, промисловість карбіду кальцію, промисловість глинозему, промисловість вогнетривких матеріалів та інші галузі є основними споживачами вапна, і ці галузі швидко розвиваються протягом останніх двох років.
Річний обсяг виробництва в основному збільшується на понад 20%. Проте основного (допоміжного) необхідного їм матеріалу – вапна – відповідно не збільшилося, що спричинило його дефіцит і стимулювало широке будівництво в суспільстві земляних і кам’яних золень. Широке використання земляних печей також спричинило серйозне забруднення навколишнього середовища. У цій ситуації національні та місцеві органи влади послідовно запровадили низку стратегій та нормативних актів для регулювання печей, що випалювали землю, але важко досягти очікуваних результатів через стимулювання попиту.
Тому, щоб ефективно контролювати забруднення, спричинене печами для спалювання ґрунту, необхідно просувати нові сучасні технології для випалювання вапна, щоб вирішити проблему попиту. Це не тільки захищає навколишнє середовище, але й виробляє вапно гарної якості та з низькою вартістю. Підприємства, які використовують цю нову технологію, отримають значне збільшення економічної вигоди. У цьому полягає практичне значення просування нової технології вапняних печей.
